
24 квітня в багатьох країнах об 19-й годині 15 хвилин за Єреванським часом (символічний час, що означає 1915 рік) почали бити в церковні дзвони на згадку про загиблих вірмен під час геноциду, що відбувся під час Першої світової війни. Тоді жертвами геноциду, вчиненого Османською імперією, стали півтора мільйона вірмен, сотні тисяч вимушені були покинути свою країну, багато кого насильно ісламізували. 100-річчю початку цих трагічних подій був присвячений нещодавно проведений в Єревані медіафорум "Біля підніжжя Арарату".
Символом 100-річчя Геноциду вірмен є квітка незабудка (різними мовами ця назва має однаковий зміст - "Пам'ятай"). У середині квітки зображено меморіал "Цицернакаберд", що символізує вогонь. П'ять пелюсток символізують п'ять континентів, де знайшли прихисток вірмени, котрі врятувалися від геноциду.
24 квітня 1915 року вважають днем початку Геноциду вірмен. Цього дня у Константинополі (тодішня столиця Османської імперії) розпочалися масові арешти і знищення сотень представників вірменської інтелігенції. Потім було організовано військовий призов вірмен (майже 60 тисяч осіб) до турецької армії, які згодом були обеззброєні й убиті турецькими солдатами. Наступним етапом геноциду стали різня, депортації й так звані "марші смерті" жінок, дітей і стариків до Сирійської пустелі, під час яких сотні тисяч людей були вбиті, багато хто загинув від голоду та епідемій.
Крім фізичного знищення вірмен, геноцид супроводжувався знищенням культури цієї древньої цивілізації. Насамперед винищувалися представники вірменського духівництва (Вірменія — перша у світі країна, у якій християнство було прийнято як офіційна релігія), знищувалися церкви, монастирі, рукописні книги й манускрипти. Згідно з даними ЮНЕСКО (1974 рік), після 1923 року з 913 вірменських історико-архітектурних пам'яток 464 були повністю знищені, 252 — лежать у руїнах.
|