Міжнаро́дний день інтелектуа́льної вла́сності встановлено у вересні 2000 року на засіданні Генеральної асамблеї Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).

Відзначається щороку 26 квітня в день народження ВОІВ — організації, що сприяє охороні та розвиткові інтелектуальної власності у всьому світі.

   Міжнародний день інтелектуальної власності надає можливість підкреслити значення інновацій у повсякденному житті людини та у вдосконаленні суспільства. Патенти, товарні знаки, авторське право та суміжні права як результати творчості та знань є потужними інструментами сприяння економічному та культурному розвитку.

  Право інтелектуальної власності — у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.

Але доцільнішим є визначення інтелектуальної власності через зазначення об'єктів ІВ:

— авторські права(літературні, художні, аудіо-, відео- твори, комп'ютерні програми, бази даних, карти, фотографічні твори);

—  суміжне право;

— право промислової власності( винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, товарні знаки);

— фірмові та комерційні найменування;

— географічні зазначення;

— сорти рослин та породи тварин;

— топографії інтегральних мікросхем;

— комерційна таємниця;

  Законодавство, яке визначає права на ІВ, базується на праві кожного володіти, коритсуватися і розпоряджатися  результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.

  Поняття «ІВ» виникло в процесі тривалої практики юридичного закріплення за певними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності у галузі науки, виробництва, мистецтва і літератури.

  Вперше термін «ІВ» вжив у 1845  році Чарльз Вудбарі (Charles Woodbury), суддя Окружного суду штату Массачусетс. В Європі вперше цей термін вжив Альфред Ніон (Alfred Nion) у своєму трактаті «Droits civils des auteurs, artistes et inventeurs» («Цивільні права авторів, артистів та винахідників»), що був вперше опублікований у 1846 році.

  Справжня історія терміну почалася у 1967 році, після створення Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Вона доклала багато зусиль для світового визнання для закріплення терміну, який є ключовою складовою частиною її назви.

До порушень права інтелектуальної власності відносяться:

• піратство;
• плагіат;
• несумлінна реєстрація;
• недобросовісна конкуренція;
• підроблення та зміна інформації;
• розмиття торговельної марки.