Усі ми – споживачі, не залежно від віку, статі, освіти, соціального статусу, займаної посади, оскільки протягом життя споживаємо товари і послуги й платимо за них. А вони, на жаль, далеко не завжди виправдовують наші сподівання. Тому кожен з нас мас знати свої права, захист яких гарантує стаття 42 Конституції України: "Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю i безпечністю продукції та усіх видів послуг i робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів".  

   Захист прав споживачів – це складова частина захисту прав людини. В державах з розвиненою економікою споживач здійснює керівну функцію на споживчому ринку. А це можливо лише за активної життєвої позиції кожного громадянина країни та державної підтримки.

    Перед тим як безпосередньо перейти до історії розглянемо, що означає слово споживач. Споживач (англійською – "consumer") згідно із Законом України "Про захист прав споживачів" – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

  У 1960 році при ООН засновано Конс’юмерс Інтернешенл (Consumers International) – Міжнародну Організацію Споживчих товариств та незалежних споживачів, яка об’єднує майже 200 країн світу, членом якої з 1997 року є Україна.

   15 березня 1962 року Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді вперше офіційно окреслив права людини як споживача, ухваливши "Білль про права споживачів". У ньому визначено чотири права:

• на безпеку товарів та послуг;
• на інформацію;
• на вибір;
• бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують.

   В 1973 році ХХV сесія Консультативної Асамблеї Євросоюзу ухвалила "Хартію захисту споживачів". В 1985 році Генеральна Асамблея ООН  затвердила "Керівні принципи захисту інтересів споживачів", які повинні використовуватися урядами країн світу при реалізації політики захисту інтересів споживачів.

   Зазначені принципи спрямовані на:

• захист споживачів від недоброякісних товарів (робіт, послуг), які можуть завдати шкоди здоров’ю та безпеці;
• сприяння економічним інтересам споживачів та їх захист;
• ефективні процедури розгляду скарг споживачів;
• одержання достовірної інформації, необхідної для компетентного вибору товару (робіт, послуг) у відповідності з індивідуальними запитами i потребами;
• просвіту споживачів, свободу створювати споживчі та інші відповідні групи або організації та можливість для таких організацій висловлювати свою точку зору під час прийняття рішень, які захищають їх інтереси.

   Названі три документи лягли в основу адміністративно-правового механізму захисту споживачів в усьому світі.

  З 1986 р. день проголошення Білля згідно рішення ООН у всьому світі відзначається як Всесвітній день прав споживача.

  Україна першою з усіх країн СНД в 1991 році прийняла Закон "Про захист прав споживачів".

(За матеріалами громадської організації "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів")